27 годин творчості гомера минулого століття
Відповідною урядовою Постановою 10 вересня недаремно визначено датою вшанування українського кіно, адже саме цього дня, у 1894 році, народився наш геній - Олександр Довженко - основоположник національного кіно. Крізь призму національної ідеї творчий доробок Майстра набуває все більшої ваги. Без сумніву,
він - великий українець і патріот. Вища академічна рада України визнала його (поруч із Михайлом Грушевським) Людиною ХХ століття. Та ми все ще недооцінюємо його величі - навіть не спроможні упродовж трьох років зреалізувати Указ Президента України № 998 від 24. 11. 2006 р. (який було видано у зв'язку з 50-річчям від дня смерті митця) про спорудження у Києві та Чернігові повнофігурних пам'ятників славетному режисерові, перепоховання його праху в Україні та повернення з Москви до Києва особистого архіву Довженка…
Сьогоденна Україна шаленими темпами зростає особняками олігархів, безробіттям, алкоголізмом, корупцією, пиво- і наркоманією, тиражуванням у ЗМІ простакуватої реклами тощо. Все це значно випереджає духовний поступ нашої держави. Зведення упродовж років незалежності п'яти тисяч храмів - ще не означає стати ближчим до істини, добра і правди. Пересісти з "Москвича" чи "Жигулів" в "Ауді" чи "Мерседес" - ще не означає піднятися на сходинку вище драбиною людськості. Погодьтеся, зникає в нас чисте, щире, природне. І вже леви в кущах на берегах Зачарованої Десни викликають у більшості з нас щонайменше єхидну посмішку, а танець закоханого Василя на сільській вулиці серед місячної ночі (фільм "Земля", 1929) - справжнісіньку їдку іронію… Омріяні Довженком яблуневі сади по всій Україні вже постаріли, а саджати нові - бракує романтизму, який безжально витісняють технократичні прибамбаси - мобільники, комп'ютери тощо.
Цими днями до Сосниці, що на Чернігівщині, традиційно з'їдуться з усього світу шанувальники творчості Довженка. Та вже ніколи не буде серед гостей Костя Степанкова, Сергія Бондарчука, Нонни Мордюкової (учнів Майстра по ВДІКу), Броніслава Брондукова та свого часу вирваного Довженком з пазурів ГУЛАГу Георгія Жженова. Ніколи. Бо відійшли у вічність. Саме тут (а не в апартаментах Президента) буде вручатися щорічна премія (з медаллю) імені Довженка. Обов'язково прийде племінник Олександра Петровича - відомий московський лікар-нарколог Тарас Дудко. Своєю присутністю засвідчать шану режисерові зі світовим ім'ям Зінаїда Кирієнко, Лесь Сердюк, Іван Гаврилюк, Юрій Іллєнко...
Ювілей того, кого італійці нарекли Гомером ХХ століття, а поет-академік Максим Рильський - українським да Вінчі, збере у Сосниці культурно-мистецьку еліту. І хоча Довженко спочиває далеко від України, він завжди тут, близько, у самому серці справжнього українця - як Шевченко, Леся Українка, Марія Заньковецька…
У день свого шістдесятиріччя (1954 р.) Олександр Довженко скромно занотував у своєму "Щоденнику": "…Я майже ніколи не думав про всесвітність свого творчого значення". Режисерські набутки Майстра є обов'язковими для вивчення в усіх кіноакадеміях світу.
27 годин стрічок Довженка відреставровано і розповсюджено на DVD-дисках накладом… 1000 комплектів виключно серед іноземних посольств і консульств. Отакої!.. Хай там як, але Олександр Довженко - гордість і слава України, адже, завдячуючи саме його фільмам, світ ще у 30-их роках ХХ століття почав шукати на глобусі державу Україна. Будьмо ж достойними того, хто буде у віках.
Володимир Ковтун
Сьогоденна Україна шаленими темпами зростає особняками олігархів, безробіттям, алкоголізмом, корупцією, пиво- і наркоманією, тиражуванням у ЗМІ простакуватої реклами тощо. Все це значно випереджає духовний поступ нашої держави. Зведення упродовж років незалежності п'яти тисяч храмів - ще не означає стати ближчим до істини, добра і правди. Пересісти з "Москвича" чи "Жигулів" в "Ауді" чи "Мерседес" - ще не означає піднятися на сходинку вище драбиною людськості. Погодьтеся, зникає в нас чисте, щире, природне. І вже леви в кущах на берегах Зачарованої Десни викликають у більшості з нас щонайменше єхидну посмішку, а танець закоханого Василя на сільській вулиці серед місячної ночі (фільм "Земля", 1929) - справжнісіньку їдку іронію… Омріяні Довженком яблуневі сади по всій Україні вже постаріли, а саджати нові - бракує романтизму, який безжально витісняють технократичні прибамбаси - мобільники, комп'ютери тощо.
Цими днями до Сосниці, що на Чернігівщині, традиційно з'їдуться з усього світу шанувальники творчості Довженка. Та вже ніколи не буде серед гостей Костя Степанкова, Сергія Бондарчука, Нонни Мордюкової (учнів Майстра по ВДІКу), Броніслава Брондукова та свого часу вирваного Довженком з пазурів ГУЛАГу Георгія Жженова. Ніколи. Бо відійшли у вічність. Саме тут (а не в апартаментах Президента) буде вручатися щорічна премія (з медаллю) імені Довженка. Обов'язково прийде племінник Олександра Петровича - відомий московський лікар-нарколог Тарас Дудко. Своєю присутністю засвідчать шану режисерові зі світовим ім'ям Зінаїда Кирієнко, Лесь Сердюк, Іван Гаврилюк, Юрій Іллєнко...
Ювілей того, кого італійці нарекли Гомером ХХ століття, а поет-академік Максим Рильський - українським да Вінчі, збере у Сосниці культурно-мистецьку еліту. І хоча Довженко спочиває далеко від України, він завжди тут, близько, у самому серці справжнього українця - як Шевченко, Леся Українка, Марія Заньковецька…
У день свого шістдесятиріччя (1954 р.) Олександр Довженко скромно занотував у своєму "Щоденнику": "…Я майже ніколи не думав про всесвітність свого творчого значення". Режисерські набутки Майстра є обов'язковими для вивчення в усіх кіноакадеміях світу.
27 годин стрічок Довженка відреставровано і розповсюджено на DVD-дисках накладом… 1000 комплектів виключно серед іноземних посольств і консульств. Отакої!.. Хай там як, але Олександр Довженко - гордість і слава України, адже, завдячуючи саме його фільмам, світ ще у 30-их роках ХХ століття почав шукати на глобусі державу Україна. Будьмо ж достойними того, хто буде у віках.
Володимир Ковтун
