Благовіщення Пресвятої Богородиці
Архангельським голосом кличемо до Тебе, Пречиста:«Радуйся благодатна, Господь з Тобою»
Благовіщення Пресвятої Богородиці – це третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня. В основі свята – повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії «благої вісті» (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського.
Коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з Йосифом, з’явився до неї архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, Благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус». "Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось, Ти народиш Сина і назвеш Його ім`ям – Ісус. Він буде великим, і назветься Сином Всевишнього, і Царству Його не буде кінця". Марія спитала: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю». Архангел відповів Їй, що все це станеться від дії всемогутнього Бога «Дух Святий найде на Тебе й сила Всевишнього окриє Тебе, – тим-то й Святе, що народиться, назветься – Син Божий. У Бога нема неможливого». І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твойому слові». В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.
Таїнство Благовіщення має надзвичайно велике значення, бо від нього починається Новий Завіт, починається наше спасення. На благу вість архангела про воплочення Божого Сина людство чекало довгі-довгі тисячоліття. З хвилиною благовіщення ангела Божий Син починає перші хвилини Божого земного життя в дівичому лоні Пречистої Діви Марії. На тлі цього празника ясно виступають її привілеї богоматеринства і дівицтва.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Лише VII ст. усталюється сьогоднішня назва цього свята для цілої Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці, а сам празник належить до Богородичних. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом. До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я – «щоб чули весну і самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок – будеш вродливою.
