КАРПАТІЯ 2009
Це було у Лаврові
8 – 9 серпня у Лаврові Страросамбірського району Львівської області проходив міжнародний фестиваль «Карпатія 2009». Гості свята оглянули ярмарок ремесел,скуштували місцеву кухню, послухали бойківські співанки, політали на аеростаті та ще багато різного.
Перший день фестиваль набув релігійного характеру так, як все відбувалося на території Лаврівського монастиря і зранку відбулася свята літургія після якої владика, який сюди прибув, висловив промову. І о 12:00 ведуча Надя Рута оголосила фестиваль «Карпатія 2009» офіційно відкритим. Люди одягнені у вишиванки та українські строї надавали особливого зовнішнього вигляду святу.
Розпочала святковий концерт Наталія Стецько із Стрия та колектив «Росинка», який також співав святу літургію. Після виконаних ними українських народних пісень усіх запросили на ярмарок народних промислів. Тут була представлена творчість бойківського народу в якій переважала вишивка та бойківський стрій. Особливо приємними були частування, які влаштували сільські ради Старосамбірського району – галушки, ліниві вареники, пироги з бульбою, терті пляцки та підбиваний борщ.
Для більшого дитячого задоволення виступив ляльковий театр «Ляльки та люди» із виставою «Шовкова косиця». Продовжували концерт ансамбль «Галичанка» під художнім керівництвом Галини Юрчик із музичними композиціями «Гнали воли із діброви», «Ой, чиє ж то жито», «Світить місяць, світить ясний». А так, як 2009 рік визнано роком Володимира Івасюка, то відповідно не обійшлося і без його пісень. Марта Лібрик, Любомир Войтів та музична студія «Джерело» виконували його пісні.
Мабуть, найприємнішим виявилося те, що все обійшлося без будь-яких політичних акцій. Представники Старосамбірської та Самбірської міських рад, а також гість із Польщі пан Марек починаючи із божого слова звернулися людей без будь-яких агітаційних пропаганд. «Польські пісні, мелодії є дуже схожими до українських, лише кордон розділяє Польщу та Україну, наші культури. Це є найбільша перегородка, що стоїть між нами, правда, єдина», - сказав пан Марек. Правильно зазначив пан Захарчишин : «Ми звикли, що культура десь там – культура тут, вона починається тут. Основа, коріння, витоки – тут.»
Приємним подарунком була повітряна куля на якій мали можливість політати усі хто не боїться висоти та ті, хто встиг на ній піднятися до того ніж піднявся вітер. Ввечері палили ватру та танцювали на українській дискотеці. Наступний день виявився менш цікавим ніж попередній. Та ситуацію врятували народно-етнографічний ансамбль «Трембіта» із села Бітля Турківського району та фокусник Ромік, котрий привернув увагу навіть байдужих до концерту людей. Коли ансамбль «Трембіта» з’явився на сцені із трембітами, то усім присутнім перехопило від їхнього звуку дух, але дійсно який ж бойківський фестиваль без невід’ємного їхнього атрибуту.
Трішки в кінці не вийшло з організацією, адже не дуже було приємно і самому фокуснику показувати фокуси в той час коли у церкві правиться вечірня, яка знаходилася зовсім поруч із сценою. А в цілому люди, що відвідали фестиваль залишилися задоволеними, як висловився один із гостей свята « тут я відчув себе українцем».
Соломія Береська
