Користувачі мисливських угідь не повинні поводитися, як власники всього лісу
25.06.2009
Пристрасті щодо передання у користування мисливських угідь на території Старо-самбірщини дещо уляглися.
Відомо, що облрада відхилила протест прокуратури, тобто ПП «Екобескид» та ТзОВ «Вепр» таки стали фактичними господарями фауни на території більшій, ніж 40 тис. га. Чи зовсім правильно вчинив представницький орган Львівщини – побачимо, думаю, вже в недалекому майбутньому. Однак народна мудрість каже, що вчитися треба на чужих помилках, а не своїх. Тож вирішив з’ясувати, як подібні питання вирішуються в інших регіонах України за публікаціями в пресі. До цього мене також наштовхнули статті колег-депутатів Володимира Бачинського та Володимира Цегенька «Відстоювання інтересів громади чи дешевий політичний піар?» та «З малої господарки - велика політика». Стовідсотково погоджуюсь з їхніми аргументами про те, що даний сегмент господарювання таки переживає непрості часи і треба шукати шляхи виходу з цієї ситуації. Значимість вирішення питання проведення упорядкування мисливських угідь підтверджена й Указом Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23 травня 2005 року, в якому «з метою поліпшення збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин, посилення боротьби з браконьєрством, вдосконалення державного контролю в сфері ведення мисливського господарства» зобов’язано «забезпечити завершення протягом 2005-2006 років упорядкування наданих у користування мисливських угідь ...».
На сторінках ЗІКу є публікація, яку рекомендую для ознайомлення й читачам: «...згідно з рішенням облради, вищезгадані угіддя будуть надані ТзОВ «Мисливське господарство «Зубр» за винятком земель Старосільської сільської ради, оскільки Старосільська сільська рада не надала своїх погоджень на включення своїх земель до цих угідь. Перед ухваленням цього рішення сесії депутат Олександр Лемішко зазначив, що до нього зверталися мешканці Старого Села Пустомитівського району Львівської області, які дізналися лише перед сесією про те, що угіддя ... можуть передати у користування товариству «Зубр».
Аналогічні рішення можна знайти на сайтах інших обласних рад. Для прикладу:
1. Сумська облрада - 19 сесія 5-го скликання, «Про вилучення та надання у користування мисливських угідь».
2. Херсонська облрада- 19 сесія 5-го скликання, «Про надання мисливських угідь у користування».
3. Луганська облрада- 24 сесія 5-го скликання, «Уточнення назв користувачів мисливських угідь та площ мисливських угідь, наданих у користування».
4. Чернігівська обласна рада - 6 сесія 5-го скликання, «Про надання у користування мисливських угідь приватному підприємству «Свішень».
Ще раніше на сайті УНІАН з’явився матеріал «У БЮТ вважають, що мисливські угіддя під Сімферополем перетворять на елітний клуб». В ньому йдеться, що «депутат ВР Криму від БЮТ Тетяна Звєрєва вважає: мисливські угіддя площею 50,4 тис. га в Сімферопольському районі автономії хочуть перетворити на елітний клуб...». Інформацію про те, що прокуратура Сумської області засумнівалася в законності вилучення мисливських угідь Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок на користь комерційних структур, подає газета «Україна молода». У журналі «Охота» автор Володимир Лис, в номері № 925 від 15 квітня 2009 року пише: «…Передача приватникам мисливських угідь небезпечна, бо вони починають господарювати там на свій розсуд, навіть забувають про те, що орендують лише самі угіддя, а не ліс, не допускають полювати «простих смертних…»; «...голова обласної організації УТМР Віталій Шибенюк зазначив, що приватники встановлюють недоступні для простих, зокрема сільських, мисливців ціни на ліцензії (називалася цифра у п’ять тисяч гривень і більше), організовуються полювання на джипах і мало не з кулеметами....». У газеті «Висовий вал» автор переконує, що повне беззаконня перетворює Чернігівщину на пустелю: «Багатії роблять, що хочуть і коли хочуть. Звичайним мисливцям часто-густо і зайців не вистачає».
На сайті «Рівне вечірнє» були надруковані витяги з дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Юрія Муравйова, які також стосуються нашої проблеми. Поганий стан нормативно-правового забезпечення мисливського господарства України, вважає автор, призвів до того, що плата за спеціальне використання мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни, які є невід’ємними компонентами лісових ресурсів, до цього часу не сплачується, а державний та місцеві бюджети недоодержують кошти від мисливсько-господарської діяльності. Статтею 10 Закону «Про надання у користування мисливських угідь» передбачені повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання. Відповідно до цих повноважень, сільські, селищні і міські ради вирішують питання, що стосуються надання у користування мисливських угідь. Статтею 24 визначено, що користування мисливськими угіддями є платним, а розмір та порядок внесення плати визначається у договорі між користувачем угідь та власником або користувачем земельних ділянок, на яких знаходяться угіддя.
Фактично, на даний час користування мисливськими угіддями проводиться на безоплатній основі, хоча статтею 24 передбачена плата за це постійним користувачам мисливських ділянок або їх власникам, але, відповідно до прикінцевих положень закону, ця норма набере чинності з 1 січня 2010 року.
На жаль, новітня історія знає чимало прикладів, коли користувачі поводяться, наче господарі всього лісу. За інформацією видання «20 хвилин» від 11 травня 2008 р., коли мешканка одного з сіл Вінницької області пішла в лісопосадку, передану в користування, «її порвали орендареві пси». Про це розповів журналістам мешканець села Борівки Чернівецького району Анатолій Лесь: «Я вже не говорю про те, що ловити рибу, пасти худобу в нас просто ніде. І це при тому, що той хазяїн взяв в оренду лише ставки, а на пасовища і посадку в нього дозволів немає. Але захопив їх, дерева повирубував....»
Олексій Лавренюк, депутат Вінницької обласної ради від Партії регіонів, вважає, що лісів не треба віддавати, навіть у користування як мисливські угіддя. Багато хто обурюється, мовляв, домовину нема з чого зробити, бо ліс прибрали до рук “дядьки” з Вінниці. «Депутат Жмеринської районної ради Дмитро Сегедин починав свою трудову біографію у лісовому господарстві. Ніколи не міг подумати, що настане час і в громади відберуть ті ліси... Якщо ж ліс віддати у приватні руки, тоді буде те, що сталося зі ставками. Ні скупатися, ні порибалити приватник не підпускає до ставу», - пише «20 хвилин».
На сайті «Український лісовод» був опублікований відкритий лист голові РНБОУ Раїсі Богатирьовій, Генеральному Прокурору України Олександру Медведьку, Голові СБУ Валентину Наливайченку, прокурору Херсонської області Василю Чернікову та голові Управління СБУ в Херсонській області Сергію Чичирку, в якому журналісти, науковці та Українське товариство охорони природи висловили протест у зв’язку з передачею в користування мисливських угідь Білозерського лісництва.
Нам таки є над чим подумати, бо ж проблема не надто вивчена, тим паче, живемо в суспільстві, де чекати можна всього. Та хочеться сподіватися, що в Старосамбірському районі користування мисливськими угіддями буде здійснюватися тільки на користь лісовій фауні та громаді.
Семен ЦЕБАК,
депутат Старосамбірської
районної ради.
