Навіки до тридцятих ми прикуті…
Все більше часу віддаляє нас від 1932-33 років, коли щедра українська земля, яка вважалася житницею Європи, зросилася слізьми голодних синів та дочок, була всіяна їхніми висохлими від недоїдання та жорстокості людської трупами. І дотепер багатьом українцям важко уявити собі, як у країні з найкращими в світі ґрунтами могла статися така жахлива трагедія? Невже, думаємо собі, волелюбні у всі віки українці не могли повстати проти голодної тиранії
комуністичної верхівки країни рад? А вони повставали, історія розповідає нам про численні заворушення проти тотальної конфіскації хліба. Однак селяни не змогли встояти проти озброєної до зубів репресивної машини. Керівник Радянського Союзу Йосип Сталін був одержимий ідеєю створення раю на землі без Бога - комуністичної радянської супердержави. Друга радянська республіка - Україна, яка мала глибші історичні корені, претендувала на автономність та вільний розвиток, отже, була кісткою в горлі Сталіна. Тож здійснити свій план він вирішив найбільш цинічним шляхом - заморивши українських селян, які були найбільш активними носіями національних ознак, голодом.
За даними науковців, голодомором були охоплені території компактного проживання українців: тодішньої УРСР та Кубань. Найбільше постраждали теперішні Полтавська, Сум-ська, Харківська, Черкаська, Київська та Житомирська області. Число жертв голоду сягає 10 мільйонів осіб. Практично кожна родина в Східній і Центральній Україні тоді втратила когось із рідних.
Намагання багатьох політичних сил знівелювати вину комуністичного режиму в смерті мільйонів українців, заперечити сам факт голодомору та звалити все на погані погодні умови в 1932-33 роках - ознака незрілості нашого суспільства. Наш народ, влада, на жаль, ще не можуть до кінця усвідомити всієї історичної ваги цієї трагедії. Парадоксально, що десятки країн світу вже визнали голодомор актом геноциду проти українців, і при тому багато доморощених діячів роблять спроби всіляко втовкмачити, що все це - націоналістичні вигадки. До речі, нещодавно президент США Барак Обама закликав пам'ятати про жертви Голодомору в Україні 1930-х років минулого століття. "Сімдесят шість років тому мільйони безневинних українців - чоловіків, жінок і дітей померли від голодної смерті внаслідок усвідомленої політики режиму Сталіна", - йдеться в заяві Обами.
Василь КУХАР.
За даними науковців, голодомором були охоплені території компактного проживання українців: тодішньої УРСР та Кубань. Найбільше постраждали теперішні Полтавська, Сум-ська, Харківська, Черкаська, Київська та Житомирська області. Число жертв голоду сягає 10 мільйонів осіб. Практично кожна родина в Східній і Центральній Україні тоді втратила когось із рідних.
Намагання багатьох політичних сил знівелювати вину комуністичного режиму в смерті мільйонів українців, заперечити сам факт голодомору та звалити все на погані погодні умови в 1932-33 роках - ознака незрілості нашого суспільства. Наш народ, влада, на жаль, ще не можуть до кінця усвідомити всієї історичної ваги цієї трагедії. Парадоксально, що десятки країн світу вже визнали голодомор актом геноциду проти українців, і при тому багато доморощених діячів роблять спроби всіляко втовкмачити, що все це - націоналістичні вигадки. До речі, нещодавно президент США Барак Обама закликав пам'ятати про жертви Голодомору в Україні 1930-х років минулого століття. "Сімдесят шість років тому мільйони безневинних українців - чоловіків, жінок і дітей померли від голодної смерті внаслідок усвідомленої політики режиму Сталіна", - йдеться в заяві Обами.
Василь КУХАР.
