Сучасні козаки у військові походи не ходять, але кордон україни в мігово оберігають ревно
Постріли їхньої гармати часто чути на різноманітних заходах під час державних свят та відзначення визначних для країни та Старосамбірщини дат. Не обійшлося без козаків районного козацького товариства (“Сотня ім. Б. Хмельницького”) “Прикарпатської Січі” й на відкритті в Хирові меморіальної таблиці члену ОУН-УПА Михайлу Паращаку.
Три рази вони давали знати про свою присутність гучними залпами, таким чином віддаючи шану герою. Вже після заходів Ярослав Тимчишин, отаман “Сотні ім. Б. Хмельницького”, запросив кореспондента "ГП" на справжній куліш та рибну юшку. Страви зварили просто неба в двох великих казанах, так, як і попередники наших козаків - січові запорожці. Чесно кажучи, для людини, яка понад дві години стояла на холоді, гарячий куліш видався райською смакотою та справжнім порятунком від переохолодження. До речі, його я пробував вперше в житті. З не меншим апетитом присутні поглинали юшку. Тож після ситного обіду просто неба пан Ярослав та гість зі Львова - також козак, старійшина, полковник Роман Наконечний дещо розповіли про свої січові будні та традиції новітніх послідовників Богуна та Сагайдачного.
“Прикарпатська Січ” в Україні існує вже 20 років, а районне товариство виникло 17 літ тому. Зараз в його складі - 37 січовиків, до речі, того дня ще 5 чоловік прийняли присягу в церкві св. Покрови, що в Хирові. Урочисте дійство відбулося за участі 8-ми священиків. Як розповіли мої співрозмовники, козаки Старосамбірщини допомагають правоохоронцям стежити за громадським порядком у районі. А в Мігові з їхньої ініціативи навіть відкрили першу в Україні справжню козацьку заставу в складі прикордонних військ нашої держави.
Ярослав Тимчишин та Роман Наконечний при нагоді показали й канцелярію наших козаків, яка ось уже 15 років діє в приміщенні Хирівської міської ради. Тут нащадки запорожців вирішують важливі справи районного товариства, проводять збори. Стараються залучати до своїх рядів ініціативну, активну молодь і прищеплювати їй повагу до історії українського народу, зокрема, подвигів УПА, січових стрільців, до церкви. Звісно, що сучасні козаки не бігають із шаблями, пересіли з коней на автомобілі, але замість військових походів займаються пошуком поховань наших героїв різних часів. За словами пана Наконечного, при потребі допомагають один одному в господарстві та навіть у веденні бізнесу.
Василь КУХАР.
“Прикарпатська Січ” в Україні існує вже 20 років, а районне товариство виникло 17 літ тому. Зараз в його складі - 37 січовиків, до речі, того дня ще 5 чоловік прийняли присягу в церкві св. Покрови, що в Хирові. Урочисте дійство відбулося за участі 8-ми священиків. Як розповіли мої співрозмовники, козаки Старосамбірщини допомагають правоохоронцям стежити за громадським порядком у районі. А в Мігові з їхньої ініціативи навіть відкрили першу в Україні справжню козацьку заставу в складі прикордонних військ нашої держави.
Ярослав Тимчишин та Роман Наконечний при нагоді показали й канцелярію наших козаків, яка ось уже 15 років діє в приміщенні Хирівської міської ради. Тут нащадки запорожців вирішують важливі справи районного товариства, проводять збори. Стараються залучати до своїх рядів ініціативну, активну молодь і прищеплювати їй повагу до історії українського народу, зокрема, подвигів УПА, січових стрільців, до церкви. Звісно, що сучасні козаки не бігають із шаблями, пересіли з коней на автомобілі, але замість військових походів займаються пошуком поховань наших героїв різних часів. За словами пана Наконечного, при потребі допомагають один одному в господарстві та навіть у веденні бізнесу.
Василь КУХАР.
