Самбірські «джинджери» здобули першість
Цього року на фестиваль на березі Чорного моря прибуло понад 700 учасників із 25 областей України, а також представники із Росії, Молдови, Польщі, Білорусії та В’єтнаму. Конкурсна програма фестивалю включала напрями: хореографія, музичне і театральне мистецтво, живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво. Переможцям вручили ґран-прі фестивалю у всіх категоріях і статуетки «Золотий лелека», а також дипломи та призи. Організаційне забезпечення та ідейне наповнення свята забезпечує Людмила Супрун та її політична сила.
Місто Самбір на фестивалі представляла студія сучасного танцю «Джинджер», у складі дванадцятьох дівчат. Заснована студія «Джинджер» у 2006 році, тут займаються понад 100 дітей. Заняття проходять на базі Самбірського педагогічного коледжу. Керівником є Ольга Сорокіна, головою батьківського комітету – Наталя Буряк. Два попередні роки здобували друге місце, а цього перше виконавши два різнопланові танці: «Віночок» та «Маріонетка». У другий день фестивалю, а тривав він чотири дні, проходив конкурс «Міс та містер фестивалю», і наша самбірчанка, Олена Шикітка одна з наймолодших учасниць стала міс фестивалю. Варто зазначити, що вони були єдиними представниками Львівської області. А також, їздять на фестиваль діти за кошти своїх батьків, в той час коли витрати на поїздку дітей з інших областей бере на себе об’єднання «Дія».
На закритті фестивалю зазвичай представляють номери, що отримали ґран-прі, але не зважаючи на це, що «Джинджер» його не отримав їхній номер «Маріонетка» був представлений на закритті, як один з найкращих. Дівчата дуже задоволені поїздкою, отримали багато хороших вражень та насолоди від спілкування з відомими людьми, нових знайомств та купання в морі. Обіцяють, що наступного року незважаючи на чортову дюжину, яка виповниться фестивалю поїдуть і привезуть ґран-прі.
«Золотий лелека» відкрив чимало талантів, які вже сьогодні стали окрасою української культури. Народна артистка України Ніна Матвієнко назвала цей фестиваль «золотокрилим птахом, що несе надію».
Соломія Береська.





