ТРО "Телефакт"

Попри численні скептичні настрої, міжнародний фестиваль «Карпатія-2009» в Лаврові таки відбувся. І не просто відбувся, а й залишив чіткий слід у культурному літописі Старосамбірщини як наразі безпрецедентне дійство. Тому, що захід вдало втілився у життя, посприяли кілька факторів, і перші з них – це проведена величезна організаторська робота та чудова сонячна погода. Бог, очевидно, почув вранішні суботні молитви, які отці та вірні промовляли під час Святої Літургії. Власне, зі Служби Божої за участі владики Софрона Мудрого й розпочалася «Карпатія». Паралельно із богослужінням до монастиря прибували гості – звичайні, спраглі видовищ та культури мешканці, ремісники, народні умільці, колективи. Приїхали також обіцяні польські та словацькі колективи, ще одні сусіди – угорці прибути не змогли. О 14.00 на сцену вийшли представники влади та організатори – начальник департаменту міжнарод- них відносин облдержадміністрації Лев Захарчи-шин, віце-староста Перемишльського повіту Марек Кудла, голова Старосамбірської районної ради Володимир Горбовий та його колега – очільник представницької влади Самбірщини Ігор Максимів. Вони привітали всіх гостей, подякували організаторам – ЛОДА, РДА, районній раді, Великолінинській сільраді та багатьом іншим, хто доклався до того, аби Лаврів міг «погудіти» два дні. А потім почалося… «Моцні бойки», словацька «Рява», «На драбині» з Великого Лужка, Зеновій Гучок, польські фольк-колективи, та й виконавці з багатьох областей Західної України… На «ура» виконав «Червону руту» консультант голови райради Любомир Войтів. Охочі змагалися у перетягуванні каната й в інших конкурсах, а спеціально для дітей зі Львова привезли виставу лялькового театру «Шовкова косиця».
Ми тим часом, трохи повтішавшись музикою, пішли по міні-оселях, де розмістилися представники сільрад району та народні умільці. На відміну від «Отчого лісу», населені пункти нашої Старосамбірщини були представлені менш чисельно: на око, приїхали не більше 15-ти сільрад. От в тому, певне, й наша біда, що не вміємо спільно чогось робити, не хочемо підтримати доброї ініціативи. Але ті, які не пошкодували дня, постаралися на славу: як завжди, нас пригостили смачнючими великолінинськими голубцями, медовухою зі Слохинь, бульбяниками із картоплі скелівського фермера Степана Дацька. Болозівський війт Зенон Канюк налив репортерам вина в чашку, з якої під час Другої світової пили солдати німецького вермахту. Мав він ще одну цікаву посудину – старезне горнятко з портретом австрійського імператора XIX століття Франца-Йосифа. Всі ці давні речі голова позичив у краєзнавчому музеї Болозова. Зрештою, більш детальніше про громади та оселі розповімо. Із районної влади бавилися на «Карпатії» головний лікар Старосамбірської ЦРЛ Юрій Войтів, заступники голів: райради - Ольга Пупа та Ігор Макар, РДА - Петро Юрчик та Семен Цебак, головний санітарний лікар Ігор Костирко, чимало керівників інших служб району. Обласну раду представляв депутат Михайло Гичка.
Вдалося помилуватися й великою кількістю виробів народних умільців. Серед тих, які вразили найбільше, – керамічні іграшки з Рівного, заводські народні костюми зі Львова, ткані вироби з Косівщини, що в Івано-Франківській області. Та найбільше втішили мене глиняний лось з написом «За лося» та домовичок-оберіг, якому в руку вклали … 100 баксів. Не справжніх, звісно, а підроблених. Водночас продавали й звичайний китайський ширпотреб: брелки, біжутерію та інші цяцьки.
Хоча ми й писали, що підготовка напередодні фестивалю дещо кульгала, організаторам, як видно, вдалося виправити недопрацювання. Тож біля монастиря було все, що й потрібно живим людям: починаючи від туалетів, умивальників - і закінчуючи лавочками, столами та громадським харчуванням. Єдине, на що слід було звернути більшу увагу – реклама «Карпатії-2009». Більшість людей зі Самбора чи навіть з нашого райцентру й не чули, що в Лаврові в суботу відбудеться такий захід, деякі довідалися випадково, інші побачили афіші чи оголошення в нашій газеті. А от обласні видання про фест напередодні чомусь не оголосили. Або ж згадали маленькими замітками. Тому гостей, як на міжнародний фестиваль, було трохи мало.
«Карпатія-2009» в Лаврові, окрім, звісно, народних колективів, мала ще зовсім незвичайні родзинки. Однією з них стала повітряна куля – аеростат, яка на більш, ніж 30-метрову висоту, піднімала всіх бажаючих подивитися на фестиваль згори. Її запустили в небо після обіду, і народ, видається, на деякий час забув про сцену та виступаючих. У числі перших у небо піднявся голова райради Володимир Горбовий, причому не сам, а з онуком, що викликало неабиякі переживання з боку його дружини, та команди, працівників апарату райради. «Я й вище літав, але в кулі теж добре», - сказав Володимир Іванович, відповідаючи на запитання кореспондентів після приземлення… Не втерпів і репортер «ГП» Володимир Дорош, тож разом з Галиною Литвин, її чоловіком та сином заліз у корзину. Щось там завадило, куля довго не могла піднятися в небо, але згодом вони таки загойдалися у вишині, спостерігаючи за усім дійством з висоти пташиного польоту. За словами нашого колеги, враження від польоту - незабутні, справжній екстрим! Так що ця забава припала всім до смаку.
Я того дня так і не відірвався від землі, зате мене спустили по канату з гори, що біля монастиря, перший турист району Богдан Броневич та його помічники з Чапель і Хирова. Мовою туристів це називається спуск по крутопохилій, а виглядає так: тебе прив’язують шнурками та всілякими кріпленнями до каната, натягнутого від одного дерева, що вище, до іншого, яке знаходиться нижче. І по тому канату «летиш» униз. Чесне слово, аж дух захоплює!
Ввечері всі танцювали на українській дискотеці, дивилися на феєрверк, а потім водили хороводи біля ватри. Рівно опівночі біля монастиря була організована хресна дорога. Наступного ж дня, як і годиться для неділі, зранку слухали Святу Літургію, а потім знову фестивальне життя зосередилося навколо сцени. Гостей бавили словацький колектив «Рява», великолінинське «Надвечір’я», скрипаль Ростислав Фединець, колективи зі Львова й сусідніх районів. Тішило й те, що народу було значно більше, аніж у суботу. Цікаво, що охочі приїхали навіть з-під Києва та Сумщини, різних регіонів Львівщини. Владні мужі району очікували приїзду губернатора Миколи Кметя, та він чомусь оминув прадідівську Старосамбірщину. Добре, що голова облради Мирослав Сеник все-таки приїхав на фест, як і личить – у вишитій сорочці, підтягнутий, бадьорий, ну, справжній галичанин. Після привітань зі сцени вділив кілька хвилин й репортеру «ГП», про що розповімо в наступних номерах.
Свято вдалося, тільки от, на мою думку, якось не поєднуються поняття «фестиваль» і «монастир». Організаторам слід подумати про цей нюанс, бо святе місце – не для таких масових гулянь. Хоча, за словами натхненника «Карпатії» Володимира Горбового, тут протягом минулих століть наші предки водили гаївки та хороводи в святкові дні, тож тепер ми лише відроджуємо звичаї цих теренів. Що ж до того, чи варто продовжувати започатковане – безперечно, і вже через кілька років, впевнений, до Лаврова приїде вся Україна, Європа і навіть Америка.

Василь КУХАР.