У Морозовичах Великдень затьмарився вбивством
Направду, світ перевернувся з ніг на голову. Споконвіків Великодні свята були часом оновлення й очищення, всезагальної любові, тепла й доброти, Христове Воскресіння відзначали в сімейному колі, а потім усією громадою водили біля
церков гаївки. А зараз оця добра традиція канула в Лету, і Пасха із найбільшого християнського свята, як не прикро, для багатьох родин, в тому числі й для деяких молодих людей, перетворилася просто в ще один привід підняти чарчину. А де оковита, там, усім відомо, добра мало. От і цьогорічний Великдень, як не парадоксально, внаслідок цього залишив по собі трагічний слід. Чесно кажучи, вже звикла до того, що будьякі масові гуляння в нашому краю (та й, у принципі, мабуть, так є всюди) закінчуються такими ж масовими розбірками. Тож, коли після Великодня прямувала до першого заступника начальника Старосамбірського райвідділу міліції Сергія Гривняка, була готова до того, що й цього разу без пригод свята не закінчилися, але про те, що за ці дні сталися трагедії з летальними випадками, й подумати не могла.
Драма в Морозовичах розпочала ся з уже традиційного "Дай закурити!". Але про все по порядку. 16-річний хлопчина з Хирова, не передчуваючи нічого лихого, приїхав на Великодні свята в село - до своєї дівчини. Весь день молодь святкувала, як могла, а ввечері зібралися компанією в альтанці поблизу сільського стадіону. В той час місцеві хлопці й дівчата якраз поспішали до клубу - на дискотеку. І тоді, коли одні проходили повз гамірну компанію без жодних емоцій, іншим - молодикам із Ваньович - не сподобався шум і сміх, що лунав із альтани, от хлопці, очевидно, й вирішили "висловити", свої емоції. Що стало причиною бійки - наразі достеменно не відомо, та розмова (якщо це так можна назвати) розпочалася з того, що один із п’яного гурту попросив у гостей закурити. Однак парадокс полягає в тому, що, як з'ясувалося згодом, той, який вимагав цигарку, насправді й не палить. Після цього ваньовицькі хлопці й пустили в хід кулаки. Щоправда, зважаючи на те, що згодом вони почали гамселити й своїх друзів, стає очевидним: захмелілі молодики просто шукали привід для бійки, яка й закінчилася трагедією. В результаті - юнак із Хирова загинув на місці події, а ще четверо потрапили до лікувальних закладів із тілесними ушкодженнями різних ступенів важкості. На даний час учасники конфлікту встановлені, а всі обставини з'ясовує слідство.
Практично в той же час оковита затьмарила розум ще двом молодикам у Торчиновичах. Вони, добряче хильнувши, почали шукати пригоди на свої голови: всівшись на багажник "Москвича", юнаки "вояжували" селом. Як і слід було очікувати, вже на першому ж повороті хлопці злетіли з авто. Для районних правоохоронців досі залишається загадкою те, як одному з молодиків вдалося при цьому не травмуватися, хоча іншому пощастило значно менше - він потрапив до лікарні з важкою черепно-мозковою травмою, і зараз за його життя борються медики з Самбірщини та Дрогобича. Разом із тим, водій "Москвича", який на час пригоди перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, заявив міліціонерам, що не зауважив горе-пасажирів на багажнику свого авто.
Після Великодніх святкувань потрапили до Старосамбірської ЦРЛ і двоє мешканців із Тур'є: захмелілий мотоцикліст "влетів" у пішохода, як наслідок, в обох - важкі тілесні ушкодження. Не обійшлося без пригод і в низинній окрузі Старосамбірщини. Там п'яний водій в'їхав в інше авто, а після зіткнення разом із друзями, що їхали з ним, вийшли із машини та ще й побили шофера, з яким зіштовхнулися, зламавши йому ногу. Після цього "буйні" спокійно повсідалися до свого автомобіля й поїхали далі…
Чесно кажучи, особисто в мене після розмови з підполковником міліції ще довго все почуте не вкладалося в голові. Звідки в нас береться ота дикунська жорстокість? В який момент ми із добрих, чуйних перетворюємося в нелюдів? Можна й далі все списувати на оковиту, як робить чимало людей, мовляв, це - не я, а горілка. Однак у той же час хочеться запитати: невже при кожній найменшій нагоді треба напиватися "до чортиків", а потім витворяти такі жахіття, створюючи біду і собі, і своїм рідним? Більше того, невже Великодні свята - час для таких-от дій? І в контексті останніх трагедій цілком погоджуюся з Сергієм Гривняком, який, підсумовуючи інтерв'ю, сказав: "Невже ми відзначаємо Воскресіння для того, щоб напиватися до білої гарячки й скоювати такі жахіття? Невже для цього Христос поніс такі муки, аби ми, святкуючи його воскресіння, позбавляли життя інших?..."
До речі, загалом за час Великодніх свят на території Львівщини сталося шість убивств.
Олена ЛАВРИК.
Драма в Морозовичах розпочала ся з уже традиційного "Дай закурити!". Але про все по порядку. 16-річний хлопчина з Хирова, не передчуваючи нічого лихого, приїхав на Великодні свята в село - до своєї дівчини. Весь день молодь святкувала, як могла, а ввечері зібралися компанією в альтанці поблизу сільського стадіону. В той час місцеві хлопці й дівчата якраз поспішали до клубу - на дискотеку. І тоді, коли одні проходили повз гамірну компанію без жодних емоцій, іншим - молодикам із Ваньович - не сподобався шум і сміх, що лунав із альтани, от хлопці, очевидно, й вирішили "висловити", свої емоції. Що стало причиною бійки - наразі достеменно не відомо, та розмова (якщо це так можна назвати) розпочалася з того, що один із п’яного гурту попросив у гостей закурити. Однак парадокс полягає в тому, що, як з'ясувалося згодом, той, який вимагав цигарку, насправді й не палить. Після цього ваньовицькі хлопці й пустили в хід кулаки. Щоправда, зважаючи на те, що згодом вони почали гамселити й своїх друзів, стає очевидним: захмелілі молодики просто шукали привід для бійки, яка й закінчилася трагедією. В результаті - юнак із Хирова загинув на місці події, а ще четверо потрапили до лікувальних закладів із тілесними ушкодженнями різних ступенів важкості. На даний час учасники конфлікту встановлені, а всі обставини з'ясовує слідство.
Практично в той же час оковита затьмарила розум ще двом молодикам у Торчиновичах. Вони, добряче хильнувши, почали шукати пригоди на свої голови: всівшись на багажник "Москвича", юнаки "вояжували" селом. Як і слід було очікувати, вже на першому ж повороті хлопці злетіли з авто. Для районних правоохоронців досі залишається загадкою те, як одному з молодиків вдалося при цьому не травмуватися, хоча іншому пощастило значно менше - він потрапив до лікарні з важкою черепно-мозковою травмою, і зараз за його життя борються медики з Самбірщини та Дрогобича. Разом із тим, водій "Москвича", який на час пригоди перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, заявив міліціонерам, що не зауважив горе-пасажирів на багажнику свого авто.
Після Великодніх святкувань потрапили до Старосамбірської ЦРЛ і двоє мешканців із Тур'є: захмелілий мотоцикліст "влетів" у пішохода, як наслідок, в обох - важкі тілесні ушкодження. Не обійшлося без пригод і в низинній окрузі Старосамбірщини. Там п'яний водій в'їхав в інше авто, а після зіткнення разом із друзями, що їхали з ним, вийшли із машини та ще й побили шофера, з яким зіштовхнулися, зламавши йому ногу. Після цього "буйні" спокійно повсідалися до свого автомобіля й поїхали далі…
Чесно кажучи, особисто в мене після розмови з підполковником міліції ще довго все почуте не вкладалося в голові. Звідки в нас береться ота дикунська жорстокість? В який момент ми із добрих, чуйних перетворюємося в нелюдів? Можна й далі все списувати на оковиту, як робить чимало людей, мовляв, це - не я, а горілка. Однак у той же час хочеться запитати: невже при кожній найменшій нагоді треба напиватися "до чортиків", а потім витворяти такі жахіття, створюючи біду і собі, і своїм рідним? Більше того, невже Великодні свята - час для таких-от дій? І в контексті останніх трагедій цілком погоджуюся з Сергієм Гривняком, який, підсумовуючи інтерв'ю, сказав: "Невже ми відзначаємо Воскресіння для того, щоб напиватися до білої гарячки й скоювати такі жахіття? Невже для цього Христос поніс такі муки, аби ми, святкуючи його воскресіння, позбавляли життя інших?..."
До речі, загалом за час Великодніх свят на території Львівщини сталося шість убивств.
Олена ЛАВРИК.
